Душпастирська опіка

Напрям військової капеланської діяльності, спрямований на забезпечення релігійної, етичної, моральної, духовної підтримки та сприяння формуванню особистісної стійкості і належного духовного стану особового складу.

У процесі підготовки до бойових дій будь-якого виду, а також під час їх ведення військові капелани та помічники військових капеланів розробляють (коригують) плани забезпечення ЗДРП. Шляхом чіткого планування та реалізації заходів військово-капеланської діяльності (ВКД) вони прагнуть зміцнити й підтримати моральний дух військовослужбовців, працівників Збройних Сил України та членів їхніх сімей, а також надають консультації командуванню.

Під час ведення бойових дій військові капелани та помічники військових капеланів сприяють зціленню, надаючи надію та духовну підтримку тим, хто зазнав тілесної, психологічної, моральної чи духовної травми. Вони здійснюють душпастирську опіку, надають розраду та підтримку тим, хто помирає або перебуває у тяжких обставинах, на різних етапах лікування. Через молитву та особисту присутність військові капелани підтримують військовослужбовців перед загрозою смерті.

Вшанування загиблих і померлих — це проведення пам’ятних заходів, зокрема церемоній чи богослужінь, поховання або іншого служіння, пов’язаного зі смертю військовослужбовця, незалежно від обставин його смерті. Збройні Сили України високо цінують тих, хто віддав своє життя під час проходження військової служби. Пам’ятні церемонії, служби та поховання відображають шану українського народу до гідності й цінності кожної особистості. Військові капелани проводять ці служби та церемонії, виконуючи важливу роль у вшануванні синів і доньок України, які віддали життя за захист свободи та територіальної цілісності держави.